Методичний порадник

Формувальне оцінювання як інструмент підвищення якості освіти.

Чому саме формувальне оцінювання?

Завдання сучасної освіти – формування творчої особистості, здатної до саморозвитку і навчання впродовж усього життя, до ефективної діяльності в умовах швидкоплинного часу й інформаційно динамічного суспільства.
Основним принципом сучасної освіти є дитиноцентризм - всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості. Сенсом шкільної освіти має бути не просто нові знання, а вміння вчитися та використовувати нову інформацію в реальному житті, здатність учня ефективно організувати внутрішні і зовнішні ресурси для досягнення поставленої мети в умовах сучасної реальності. Отже нові державні стандарти освіти вимагають нових підходів не лише до організації навчального процесу, але й до оцінювання навчальних досягнень учнів. При цьому оцінювання розглядається як стратегія підвищення рівня навчальних досягнень учнів.

Що таке формувальне оцінювання?

В українській мові для вимірювання результатів або досягнень ми звично використовуємо слово «оцінка». В англ. мові, натомість, є два різні слова – «evaluation» та «assessment». Перше з них означає оцінку, як підсумковий бал, який отримують учні. «Аssessment» докладніше перекладають як оцінювання, тривалий процес у часі та має на меті не кількісний показник, а фідбек щодо роботи учнів та рекомендацій для подальшого розвитку та роботи над собою. Поряд з терміном «assessment» часто використовують приставку «formativ», яку перекладають як «формативне» чи «формувальне». Це словосполучення вже більш чітко вказує на мету такого оцінювання – допомогти сформувати навички, а не просто роботу учня за стандартизованою шкалою.

Сутнісні ознаки формувального оцінювання

Безпосередньо термін «формувальне оцінювання» запровадили англ. вчені П.Блек і Д.Уільям. Вони розглядали оцінювання як усі дії вчителя та його учнів в оцінюванні самих себе, що забезпечують отримання інформації, використовуючи зворотній зв'язок для корекції процесу навчання.
Таким чином, формувальне оцінювання являє собою частину навчального циклу і розуміється як систематичне інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, тобто оцінювання, що відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників навчального процесу.
Формувальне оцінювання називають оцінюванням для навчання. Воно дає вчителю і учню інформацію, на підставі якої вони приймають рішення, як покращувати навчання і розкривати потенціал дитини.
Отже, мета формувального оцінювання – покращувати якість навчання, а не забезпечувати підставу для виставлення оцінок.
Важливо: формувальне оцінювання як стратегія підвищення рівня навчальних досягнень і покращення якості освіти – це не про застосування того чи іншого окремого прийому або інструменту.

Яка є різниця між формувальним оцінюванням та звичним традиційним оцінюванням?

Формувальне оцінювання сфокусоване на процесі, а класичне на результаті. Перше враховує те, як учень працював для досягнення цілі. Друге ж зважає тільки на фінальний результат роботи, наприклад, контрольну роботу.
Формувальне оцінювання відбувається не тільки у самому кінці уроку чи курсу, а триває разом із курсом і дозволяє коригувати процес навчання та давати поради і підтримку.
Результат формувального оцінювання - це рекомендації для учня і батьків щодо того, де потрібно направляти зусилля, щоби досягти кращого результату. Мета формувального оцінювання – не констатувати певні досягнення та не оцінити їх, а показати можливі точки для росту та вдосконалення у майбутньому. Воно не використовує негативних формулювань типу «не опанував» чи «не може», а замінює їх фразами на зразок «потребує подальшого вдосконалення у..»
Один з недоліків звичних шкільних оцінок у тому, що вони відраховуються від стандарту, тобто, наскільки дитина виконує план вивчення певного предмету.
За умов формувального оцінювання, точкою відліку є початковий рівень учня, а кінцевою – той результат, який він досягнув за час спостереження. Тому оцінювання досягнень відбувається через рефлексію досвіду, а не за стандартизованою шкалою. Те, що дитина отримала оцінку нижчу за стандартною шкалою ще не означає, що вона менше працювала. Цілком можливо, що учень зробив великий прогрес порівняно з початковим рівнем.

У попередній педагогічній практиці частину функцій формувального оцінювання виконувало поточне оцінювання. Проте поточне оцінювання найчастіше проводилося на рівні фіксації знань і вмінь у межах конкретної теми. Накопичені поточні оцінки ставали підґрунтям для виставлення підсумкових оцінок. Цей процес не мав конкретної змістовної мети та ознак системності.
Замість фіксації навчальних прогалин під час формувального оцінювання необхідно аналізувати причини, які їх зумовили. Таким чином, помилки учнів варто не виправляти, а слід аналізувати. Аналіз власних помилок вчить учнів долати труднощі в навчанні.

Традиційне оцінювання Формувальне оцінювання
Сфокусоване на результаті Сфокусоване на процесі
З’являється у кінці уроку Триває протягом курсу
Оцінює результат навчання Оцінює процес навчання
Ставить кінцевий бал Моніторити якість та ефективність навчання
Стандартизоване, відштовхується від загальноприйнятої шкали Індивідуальна, відштовхується від початкового рівня знань
Здебільшого показує тільки недопрацювання в результатах навчання Показує і досягнення, і сфери, які вимагають додаткового удосконалення
Оцінювання вчителем Взаємооцінювання, самооцінювання
Фіксуюча функція Формуюча, стимулююча, мотивуюча функція

В чому сенс формувального оцінювання?

Формувальне оцінювання дозволяє:

- сформувати індивідуальну траєкторію розвитку учнів;
- оцінити або визначити досягнення дітей на кожному з етапів освітнього процесу;
- вчасно виявити проблеми й запобігти їх нашаруванню;
- мотивувати учнів до прагнення здобути максимально можливі результати;
- виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, відсутність побоювання помилитися, переконання у своїх можливостях і здібностях.

ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ НАДАЄ МОЖЛИВІСТЬ
ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ ДЛЯ УЧНЯ
Чітко сформулювати освітній результат, який потрібно отримати та оцінити в кожному конкретному випадку, та організувати відповідно до цього свою роботу Вчитися на помилках
Зробити учня суб’єктом освітньої та оцінювальної діяльності. Зрозуміти, що є важливим, а що другорядним
Зрозуміти, що в них виходить – є успіхи
Визначити, чого вони не знають
Визначити, чого вони не вміють
Формування навичок самоаналізу, визначення причин труднощів та можливих шляхів подолання
Формування співпраці, роботи в команді.
Формування вміння планувати, регулювати власну діяльність
Розвиток внутрішньої мотивації

Дослідження показують, що постійне оцінювання дає дані про те, як учень отримує знання, тому виходячи з неї вчитель та учні можуть планувати та здійснювати ті чи інші дії. Саме дії вчителя та учня роблять таку оцінку «формувальною». Відомо, що в тому випадку, коли учні та вчитель однаково розуміють цілі та очікувані результати навчання, процес навчання стає більш ефективним. Учні мають розуміти, яких результатів навчання слід досягнути, і у будь-який час встановити, на якому етапі досягнення своїх цілей вони знаходяться, оцінити точність виконаних дій та операцій, скоригувати, за необхідністю, та зрозуміти, коли досягнутого результату досягнуто. Таким чином, формувальна оцінка – це зворотній зв'язок для учнів, який дозволяє їм зрозуміти, яких заходів слід ужити, щоб покращити власні результати. З іншого боку, така оцінка для вчителя забезпечує зв'язок оцінки з індивідуальним навчальним рухом учня, простором його навчальних результатів: знань, умінь, компетентностей тощо. Вона створює умови розвитку сучасних учнів, а саме планування власного процесу навчання, прийняття аргументованих рішень, робота в команді, співпраця тощо.

Принципи формувального навчання:

1.Вчитель постійно забезпечує зворотній зв'язок, надаючи учням коментарі, рекомендації, поради щодо їх діяльності.
2. Учні беруть активну участь в організації процесу їх власного навчання.
3.Вчитель змінює техніки та технології навчання в залежності від зміни результатів навчання учнів.
4.Вчитель усвідомлює, що оцінювання тільки за допомогою виставлення деякої кількості балів різко зменшує мотивацію та самооцінку учня.
5.Вчитель усвідомлює необхідність навчити учнів принципам і способам покращення власних результатів.
6.Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у навчальному закладі і триває систематично, постійно.
7.Формувальне оцінювання здійснюється в психологічно комфортних умовах.

Орієнтири для конструювання моделі формувального оцінювання:

Хто оцінює? - Вчитель і учень
Що оцінювати? - знання, спосіб виконання завдань, результати та спосіб їх досягнення, опанування учнями компетентностей.
Як оцінювати? - оцінювання має проводитись на основі чітко розроблених, зрозумілих критеріїв, які вчитель повідомляє учням на початку навчання.
Навіщо оцінювати? – щоб діагностувати складнощі, мотивувати, підтримувати успіхи у досягненні навчальних цілей, виявляти навчальні потреби.

Алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання:

1.Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей. Учитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку(заняття). Ціль має бути вимірною. Щоб через оцінювання була можливість з’ясувати, на якому рівні вона була досягнути.
2.Визначення разом з учнями критеріїв оцінювання. Обговорення з учнями критеріїв оцінювання робить оцінювальну діяльність прозорою і зрозумілою та сприяє формуванню позитивного ставлення до неї. Під час добору критеріїв оцінювання для кожного конкретного навчального завдання/системи навчальних завдань слід враховувати, що критерії – це набір якісних характеристик результату навчання, які використовують для формулювання оцінювального судження щодо нього.
3.Формування суб’єктної позиції учнів у процесі оцінювання. Для організації само оцінювання і взаємооцінювання можна використовувати різноманітні інструменти зворотного зв’язку. Рекомендуємо, щоб зворотній зв'язок був зрозумілий і чіткий, доброзичливий та своєчасний. Важливо не протиставляти дітей одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень дитини. Труднощі у навчанні пропонуємо обговорити з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини. Під час взаємооцінювання доцільно формувати уміння конкретно висловлювати думку про результат роботи однокласника, ділитись досвідом щодо його покращення. Це сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значущості кожного в колективі.
4.Створення умов для формування уміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності пропонуємо спрямовувати учнів на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності й визначення кроків подальшого навчання з метою покращення результатів.
5.Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання. Корекція виконаної роботи буде одним із важливих елементів процесу поетапного формування навчальних дій. Учитель може привернути увагу школяра на алгоритм виконання завдання, зразок, на основі якого виконувалося завдання, поставити орієнтувальне запитання тощо. Вибір інструментів корекції здійснюють з урахуванням психологічних особливостей дитини та рівня опанування нею навчального матеріалу. Під час корекції пропонуємо надавати перевагу індивідуальній роботі.
Привертаємо увагу до Об’єктів формувального оцінювання. Ними можуть бути, як процес навчання учнів, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат їх навчальної діяльності на певному етапі навчання.

Результат формувального оцінювання для учнів – усвідомлення ними відповідей на три важливих питання:

1 Яка моя ціль у вивченні цього предмета чи курсу на цьому етапі навчання – які саме знання й уміння я маю опанувати і для чого, як саме вони будуть оцінені в підсумку?
2. Де я зараз на шляху досягнення цієї мети – що саме мені вдається добре, а над чим потрібно попрацювати?
3. Яке в мене наступне завдання на цьому шляху?

Коли починати оцінювання?

Починати оцінювання потрібно у перший день навчання, якщо не раніше. Це допомагає вчителю прийняти відповідне рішення щодо організації освітнього процесу.

При цьому Вчитель відповідає на такі запитання:

Якими знаннями і вміннями володіють учні?
Якими є їхні навчальні стилі (наприклад, який спосіб сприйняття інформації переважає?)
Якими є їхні інтереси?

Методи формувального оцінювання

Графічні Наочні Текстові, відео,фото Консультації
Карти знань Замітки Форми Форми
Завдання на послідовність Оціночні листи, портфоліо Запитання Запитання
Схеми Контрольні списки Щоденники
Списки пріоритетів Запитання для обговорення
Таблиці Спостереження учнів
Спостереження вчителя

Спостереження є важливою складовою у процесі постійного процесу оцінювання. Записи спостережень у класі, записи життєвих випадків, портфоліо зі зразками дитячих робіт, опитувальники батьків та інтерв’ю з батьками-все це забезпечує вагомі джерела для оцінювання прогресу дітей у школі. За допомогою спостережень та індивідуалізованого оцінювання вчителі враховують індивідуальні відмінності дітей відповідно до загальних етапів дитячого розвитку та корегують навчальний план відповідно до індивідуальних особливостей.

Основні аспекти процесу оцінювання:

Вербальне оцінювання (словесне оцінювання)

Сьогодні запроваджується в початковій школі, враховуючи те, що у дітей ще недостатньо сформовані пізнавальні процеси, мовлення, саморегуляція, що впливає на рівень знань, які вчитель вимушений оцінювати низькими балами. Таким чином стимулююча функція оцінки може перетворитися на чинник, який спричиняє тривожність, страх отримати низькі бали, невпевненість в собі, і може гальмувати розвиток навчальної діяльності.
Важливо: використовуючи словесне оцінювання, варто пам’ятати, що вчитель має оцінювати результат роботи, а не особистісні якості дитини, її пізнавальні процеси (увага, пам'ять, мислення, сприймання) темп роботи.)

Відстеження індивідуальних досягнень учнів

Важливо: відстеження індивідуальних досягнень учнів не повинно бути «Екраном успішності» публічно доступним для кожного і бути причиною покарання дитини з боку учителя або батьків.

Надання зворотного зв’язку

Вчитель здійснює зворотній зв'язок з дітьми щодо їхніх робіт. Мотивація дітей зростає, коли вони бачать, що вчитель цікавиться саме їхньою роботою та спрямовує їх. Зворотній зв'язок повинен бути постійним між учителем і кожним учнем, завдяки цьому дитина одержує інформацію про орієнтири свого розвитку у навчанні, разом з учителем планує цілі та назалізує результат своєї діяльності на доступному для себе рівні. В результаті зворотного зв’язку вчитель підтримує учнів у навчанні з метою подолання труднощів при засвоєнні матеріалу та подальшому поступі.

Важливо: зворотній зв'язок має позитивний характер, є конкретним і значущим. Він не має бути порожньою похвалою: «Це найкраща думка!» «Ти молодець!» Треба змістити аспект з оцінювання якості особистості до результату виконання дії «Ти старанно попрацював над завданням..» «Ідея цікава. Ти багато дізнався про..А що ще ти хочеш про це дізнатися?»

Контрольно-оцінювальна діяльність

При формуванні контрольно-оцінювальної діяльності учня у процесі становлення навчальної діяльності важливо, щоб зовнішні мотиви (які спонукає оцінка), переросли у внутрішні: «навчаюсь, тому що мені цікаво пізнати щось нове», «тому, що мені подобається процес навчання».

В напрямку розвитку внутрішніх мотивів центральне місце займає само оцінювання і самоконтроль.

Здатність адекватно оцінювати себе й аналізувати наслідки своїх вчинків, своєї діяльності необхідно розвивати з перших днів навчання . Формування правильної самооцінки (не завищеної не заниженої) в учнів залежить насамперед від спішності у навчанні і ставленні учителя до нього як до особистості. Учні потребують оцінки не стільки результату, скільки процесу навчання. Зусилля дитини, її старання не повинні залишатися поза увагою учителя. Кожен учень має власний стиль і темп навчання. Ставлення до дітей, як до талановитих, успішних особистостей допомагає їм у навчанні.
Самооцінка – це підґрунтя для розвитку самостійності учнів та їхньої впевненості у власних силах. Учень поступово буде вчитися не залежати тільки від зовнішніх оцінок своєї діяльності, оцінювати власну компетентність, спокійно реагувати на аналіз учителем своєї навчальної діяльності. Коли учні володіють навичками самооцінювання, то питання про надійність та адекватність оцінки не виникає.
Формувальне оцінювання передбачає також взаємооцінювання – оцінювання учнями результатів роботи один одного. Проте треба враховувати, що на початку шкільного навчання в учнів ще не сформована культура взаємного оцінювання. Діти цього віку охоче критикикують однокласників, самих себе оцінюють переважно позитивно, не враховуючи свої реальні досягнення. Учитель має наполегливо формувати культуру взаємооінювання, яке має ґрунтуватися не на критиці однокласників, а на виявленні їхніх найбільших досягнень.

Застосування формувального оцінювання є важливою умовою ефективного навчання, потужним інструментом для поліпшення його якості.
Впровадження формувального оцінювання потребує системних знань щодо його сутності, умов і принципів використання. На стадії апробації вчителем цієї системи йому потрібно докласти немало зусиль, аби загальні принципи формувального оцінювання ефективно запрацювали у його педагогічній діяльності.
Технік формувального оцінювання багато. Але запровадження будь-яких технологій без усвідомлення ідеї дитиноцентризму не забезпечує значущих результатів навчання. Учитель може використовувати будь-яку техніку, але головне, що протягом уроку увагу всіх учасників навчального процесу повинно бути спрямовано не стільки на констатацію результату, скільки на аналіз самого процесу, його рефлексію.

Література

1. Морзе Н.В., Барна О.В.., Вембер В.П. Формувальне оцінювання: від теорії до практики// Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. - 2013. - №6. С. 45-57
2. Методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа»// МОН. Директорат дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти.
3. Особливості оцінювання навчальних досягнень учнів. Ч.7 Навчально-методичні матеріали. Порадник для вчителя НУШ. К.2017. С 118-132.
4. Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти// МОН наказ 813 від 13.07.2021.
5. Формувальне оцінювання як інструмент підвищення якості освіти. Навчальний посібник.

6. Методичні рекомендації для дистанційної освіти.